| | |
| просла́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | просла́витися, просла́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | просла́вмося, просла́вмось |
| 2 особа | просла́вся | просла́втеся, просла́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | просла́влюся, просла́влюсь | просла́вимося, просла́вимось, просла́вимся |
| 2 особа | просла́вишся | просла́витеся, просла́витесь |
| 3 особа | просла́виться | просла́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | просла́вився, просла́вивсь | просла́вилися, просла́вились |
| жін.р. | просла́вилася, просла́вилась |
| сер.р. | просла́вилося, просла́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| просла́вившись |
