| простяга́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (витягатися; займати якийсь простір) | ||
| Інфінітив | простяга́тися, простяга́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | простяга́тиметься | простяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | простяга́ється | простяга́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| простяга́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | простяга́вся, простяга́всь | простяга́лися, простяга́лись |
| жін. р. | простяга́лася, простяга́лась | |
| сер. р. | простяга́лося, простяга́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| простяга́вшись | ||