| | |
| простяга́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (витягатися; займати якийсь простір) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | простяга́тися, простяга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | простяга́тиметься | простяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | простяга́ється | простяга́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| простяга́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | простяга́вся, простяга́всь | простяга́лися, простяга́лись |
| жін. р. | простяга́лася, простяга́лась |
| сер. р. | простяга́лося, простяга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| простяга́вшись |
