| протиста́витися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | протиста́витися, протиста́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | протиста́виться | протиста́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | протиста́вився, протиста́вивсь | протиста́вилися, протиста́вились |
| жін.р. | протиста́вилася, протиста́вилась | |
| сер.р. | протиста́вилося, протиста́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| протиста́вившись | ||