| | |
| протистоя́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | протистоя́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | протисті́ймо |
| 2 особа | протисті́й | протисті́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протистоя́тиму | протистоя́тимемо, протистоя́тимем |
| 2 особа | протистоя́тимеш | протистоя́тимете |
| 3 особа | протистоя́тиме | протистоя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протистою́ | протистоїмо́, протистої́м |
| 2 особа | протистої́ш | протистоїте́ |
| 3 особа | протистої́ть | протистоя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| протистоячи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | протистоя́в | протистоя́ли |
| жін. р. | протистоя́ла |
| сер. р. | протистоя́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| протистоя́вши |
