| | | | |
| протокольо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | протокольо́ваний | протокольо́вана | протокольо́ване | протокольо́вані |
| родовий | протокольо́ваного | протокольо́ваної | протокольо́ваного | протокольо́ваних |
| давальний | протокольо́ваному | протокольо́ваній | протокольо́ваному | протокольо́ваним |
| знахідний | протокольо́ваний | протокольо́вану | протокольо́ване | протокольо́вані |
| орудний | протокольо́ваним | протокольо́ваною | протокольо́ваним | протокольо́ваними |
| місцевий | на/у протокольо́ваному, протокольо́ванім | на/у протокольо́ваній | на/у протокольо́ваному, протокольо́ванім | на/у протокольо́ваних |
