| прото́плювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | прото́плювання | |
| родовий | прото́плювання | |
| давальний | прото́плюванню | |
| знахідний | прото́плювання | |
| орудний | прото́плюванням | |
| місцевий | на/у прото́плюванні, прото́плюванню | |
| кличний | прото́плювання* |