| | |
| прото́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прото́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прото́плюймо |
| 2 особа | прото́плюй | прото́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прото́плюватиму | прото́плюватимемо, прото́плюватимем |
| 2 особа | прото́плюватимеш | прото́плюватимете |
| 3 особа | прото́плюватиме | прото́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прото́плюю | прото́плюємо, прото́плюєм |
| 2 особа | прото́плюєш | прото́плюєте |
| 3 особа | прото́плює | прото́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прото́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прото́плював | прото́плювали |
| жін. р. | прото́плювала |
| сер. р. | прото́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| прото́плюваний |
| Безособова форма |
| прото́плювано |
| Дієприслівник |
| прото́плювавши |
