| | |
| проторго́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проторго́вуватися, проторго́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проторго́вуймося, проторго́вуймось |
| 2 особа | проторго́вуйся, проторго́вуйсь | проторго́вуйтеся, проторго́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проторго́вуватимуся, проторго́вуватимусь | проторго́вуватимемося, проторго́вуватимемось, проторго́вуватимемся |
| 2 особа | проторго́вуватимешся | проторго́вуватиметеся, проторго́вуватиметесь |
| 3 особа | проторго́вуватиметься | проторго́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проторго́вуюся, проторго́вуюсь | проторго́вуємося, проторго́вуємось, проторго́вуємся |
| 2 особа | проторго́вуєшся | проторго́вуєтеся, проторго́вуєтесь |
| 3 особа | проторго́вується | проторго́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проторго́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проторго́вувався, проторго́вувавсь | проторго́вувалися, проторго́вувались |
| жін. р. | проторго́вувалася, проторго́вувалась |
| сер. р. | проторго́вувалося, проторго́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проторго́вувавшись |
