| протужи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | протужи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | протужі́мо, протужі́м | |
| 2 особа | протужи́ | протужі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | протужу́ | проту́жимо, проту́жим |
| 2 особа | проту́жиш | проту́жите |
| 3 особа | проту́жить | проту́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | протужи́в | протужи́ли |
| жін.р. | протужи́ла | |
| сер.р. | протужи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| протужи́вши | ||