| проучи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проучи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проучі́мо, проучі́м | |
| 2 особа | проучи́ | проучі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проучу́ | проу́чимо, проу́чим |
| 2 особа | проу́чиш | проу́чите |
| 3 особа | проу́чить | проу́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проучи́в | проучи́ли |
| жін.р. | проучи́ла | |
| сер.р. | проучи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проу́чений | ||
| Безособова форма | ||
| проу́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| проучи́вши | ||