| | |
| проху́кувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проху́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проху́куймо |
| 2 особа | проху́куй | проху́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проху́куватиму | проху́куватимемо, проху́куватимем |
| 2 особа | проху́куватимеш | проху́куватимете |
| 3 особа | проху́куватиме | проху́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проху́кую | проху́куємо, проху́куєм |
| 2 особа | проху́куєш | проху́куєте |
| 3 особа | проху́кує | проху́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проху́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проху́кував | проху́кували |
| жін. р. | проху́кувала |
| сер. р. | проху́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проху́кувавши |
