| прохурча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прохурча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | прохурчи́ть | прохурча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прохурча́в | прохурча́ли |
| жін.р. | прохурча́ла | |
| сер.р. | прохурча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прохурча́вши | ||