| процвісти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | процвісти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | процвіті́мо, процвіті́м | |
| 2 особа | процвіти́ | процвіті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | процвіту́ | процвітемо́, процвіте́м |
| 2 особа | процвіте́ш | процвітете́ |
| 3 особа | процвіте́ | процвіту́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | процві́в | процвіли́ |
| жін.р. | процвіла́ | |
| сер.р. | процвіло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| процві́вши | ||