| прочо́вгати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прочо́вгати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прочо́вгаймо | |
| 2 особа | прочо́вгай | прочо́вгайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прочо́вгаю | прочо́вгаємо, прочо́вгаєм |
| 2 особа | прочо́вгаєш | прочо́вгаєте |
| 3 особа | прочо́вгає | прочо́вгають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прочо́вгав | прочо́вгали |
| жін.р. | прочо́вгала | |
| сер.р. | прочо́вгало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прочо́вгавши | ||