| | |
| прочу́матися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прочу́матися, прочу́матись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прочу́маймося, прочу́маймось |
| 2 особа | прочу́майся, прочу́майсь | прочу́майтеся, прочу́майтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочу́маюся, прочу́маюсь | прочу́маємося, прочу́маємось, прочу́маємся |
| 2 особа | прочу́маєшся | прочу́маєтеся, прочу́маєтесь |
| 3 особа | прочу́мається | прочу́маються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прочу́мався, прочу́мавсь | прочу́малися, прочу́мались |
| жін.р. | прочу́малася, прочу́малась |
| сер.р. | прочу́малося, прочу́малось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прочу́мавшись |
