| | |
| прочу́нятися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прочу́нятися, прочу́нятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прочу́няймося, прочу́няймось |
| 2 особа | прочу́няйся, прочу́няйсь | прочу́няйтеся, прочу́няйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочу́няюся, прочу́няюсь | прочу́няємося, прочу́няємось, прочу́няємся |
| 2 особа | прочу́няєшся | прочу́няєтеся, прочу́няєтесь |
| 3 особа | прочу́няється | прочу́няються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прочу́нявся, прочу́нявсь | прочу́нялися, прочу́нялись |
| жін.р. | прочу́нялася, прочу́нялась |
| сер.р. | прочу́нялося, прочу́нялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прочу́нявшись |
