| прошаруді́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прошаруді́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прошаруді́мо, прошаруді́м | |
| 2 особа | прошаруди́ | прошаруді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прошаруджу́ | прошарудимо́, прошаруди́м |
| 2 особа | прошаруди́ш | прошарудите́ |
| 3 особа | прошаруди́ть | прошарудя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прошаруді́в | прошаруді́ли |
| жін.р. | прошаруді́ла | |
| сер.р. | прошаруді́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прошаруді́вши | ||