| прудки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прудки́й | прудка́ | прудке́ | прудкі́ |
| родовий | прудко́го | прудко́ї | прудко́го | прудки́х |
| давальний | прудко́му | прудкі́й | прудко́му | прудки́м |
| знахідний | прудки́й, прудко́го | прудку́ | прудке́ | прудкі́, прудки́х |
| орудний | прудки́м | прудко́ю | прудки́м | прудки́ми |
| місцевий | на/у прудко́му, прудкі́м | на/у прудкі́й | на/у прудко́му, прудкі́м | на/у прудки́х |