| прудкоо́кий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прудкоо́кий | прудкоо́ка | прудкоо́ке | прудкоо́кі |
| родовий | прудкоо́кого | прудкоо́кої | прудкоо́кого | прудкоо́ких |
| давальний | прудкоо́кому | прудкоо́кій | прудкоо́кому | прудкоо́ким |
| знахідний | прудкоо́кого, прудкоо́кий | прудкоо́ку | прудкоо́ке | прудкоо́ких, прудкоо́кі |
| орудний | прудкоо́ким | прудкоо́кою | прудкоо́ким | прудкоо́кими |
| місцевий | на/у прудкоо́кому, прудкоо́кім | на/у прудкоо́кій | на/у прудкоо́кому, прудкоо́кім | на/у прудкоо́ких |
| [розм.] | ||||