| | |
| прудну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (кинутися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прудну́тися, прудну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прудні́мося, прудні́мось, прудні́мся |
| 2 особа | прудни́ся, прудни́сь | прудні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прудну́ся, прудну́сь | пруднемо́ся, пруднемо́сь, прудне́мся |
| 2 особа | прудне́шся | пруднете́ся, пруднете́сь |
| 3 особа | прудне́ться | прудну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прудну́вся, прудну́всь | прудну́лися, прудну́лись |
| жін.р. | прудну́лася, прудну́лась |
| сер.р. | прудну́лося, прудну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прудну́вшись |
