| пустіве́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (пустун) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | пустіве́ць | пустівці́ |
| родовий | пустівця́ | пустівці́в |
| давальний | пустівце́ві, пустівцю́ | пустівця́м |
| знахідний | пустівця́ | пустівці́в |
| орудний | пустівце́м | пустівця́ми |
| місцевий | на/у пустівце́ві, пустівці́, пустівцю́ | на/у пустівця́х |
| кличний | пустівцю́ | пустівці́ |
| [рідко] |