пучи́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пучи́нний | пучи́нна | пучи́нне | пучи́нні |
родовий | пучи́нного | пучи́нної | пучи́нного | пучи́нних |
давальний | пучи́нному | пучи́нній | пучи́нному | пучи́нним |
знахідний | пучи́нний | пучи́нну | пучи́нне | пучи́нні |
орудний | пучи́нним | пучи́нною | пучи́нним | пучи́нними |
місцевий | на/у пучи́нному, пучи́ннім | на/у пучи́нній | на/у пучи́нному, пучи́ннім | на/у пучи́нних |