| пху́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пху́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пху́кнімо, пху́кнім | |
| 2 особа | пху́кни | пху́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пху́кну | пху́кнемо, пху́кнем |
| 2 особа | пху́кнеш | пху́кнете |
| 3 особа | пху́кне | пху́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пху́кнув | пху́кнули |
| жін.р. | пху́кнула | |
| сер.р. | пху́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пху́кнувши | ||