| | |
| відтяга́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відтяга́тися, відтяга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відтяга́ймося, відтяга́ймось |
| 2 особа | відтяга́йся, відтяга́йсь | відтяга́йтеся, відтяга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відтяга́тимуся, відтяга́тимусь | відтяга́тимемося, відтяга́тимемось, відтяга́тимемся |
| 2 особа | відтяга́тимешся | відтяга́тиметеся, відтяга́тиметесь |
| 3 особа | відтяга́тиметься | відтяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відтяга́юся, відтяга́юсь | відтяга́ємося, відтяга́ємось, відтяга́ємся |
| 2 особа | відтяга́єшся | відтяга́єтеся, відтяга́єтесь |
| 3 особа | відтяга́ється | відтяга́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відтяга́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відтяга́вся, відтяга́всь | відтяга́лися, відтяга́лись |
| жін. р. | відтяга́лася, відтяга́лась |
| сер. р. | відтяга́лося, відтяга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відтяга́вшись |
