| | |
| відчиня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відчиня́тися, відчиня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відчиня́тиметься | відчиня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відчиня́ється | відчиня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відчиня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відчиня́вся, відчиня́всь | відчиня́лися, відчиня́лись |
| жін. р. | відчиня́лася, відчиня́лась |
| сер. р. | відчиня́лося, відчиня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відчиня́вшись |
