| відшу́кувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відшу́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відшу́куймо | |
| 2 особа | відшу́куй | відшу́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відшу́куватиму | відшу́куватимемо, відшу́куватимем |
| 2 особа | відшу́куватимеш | відшу́куватимете |
| 3 особа | відшу́куватиме | відшу́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відшу́кую | відшу́куємо, відшу́куєм |
| 2 особа | відшу́куєш | відшу́куєте |
| 3 особа | відшу́кує | відшу́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відшу́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відшу́кував | відшу́кували |
| жін. р. | відшу́кувала | |
| сер. р. | відшу́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відшу́куваний | ||
| Безособова форма | ||
| відшу́кувано | ||
| Дієприслівник | ||
| відшу́кувавши | ||