| | |
| віншува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | віншува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | віншу́ймо |
| 2 особа | віншу́й | віншу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віншува́тиму | віншува́тимемо, віншува́тимем |
| 2 особа | віншува́тимеш | віншува́тимете |
| 3 особа | віншува́тиме | віншува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віншу́ю | віншу́ємо, віншу́єм |
| 2 особа | віншу́єш | віншу́єте |
| 3 особа | віншу́є | віншу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| віншу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | віншува́в | віншува́ли |
| жін. р. | віншува́ла |
| сер. р. | віншува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| віншува́вши |
