| | |
| вістува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (сповіщати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вістува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вісту́ймо |
| 2 особа | вісту́й | вісту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вістува́тиму | вістува́тимемо, вістува́тимем |
| 2 особа | вістува́тимеш | вістува́тимете |
| 3 особа | вістува́тиме | вістува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вісту́ю | вісту́ємо, вісту́єм |
| 2 особа | вісту́єш | вісту́єте |
| 3 особа | вісту́є | вісту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вісту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вістува́в | вістува́ли |
| жін. р. | вістува́ла |
| сер. р. | вістува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вістува́вши |
