| ві́хоть – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ві́хоть | ві́хті |
| родовий | ві́хтя | ві́хтів |
| давальний | ві́хтю, ві́хтеві | ві́хтям |
| знахідний | ві́хоть | ві́хті |
| орудний | ві́хтем | ві́хтями |
| місцевий | на/у ві́хті, ві́хтю | на/у ві́хтях |
| кличний | ві́хтю* | ві́хті* |