| вальцьови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вальцьови́й | вальцьова́ | вальцьове́ | вальцьові́ |
| родовий | вальцьово́го | вальцьово́ї | вальцьово́го | вальцьови́х |
| давальний | вальцьово́му | вальцьові́й | вальцьово́му | вальцьови́м |
| знахідний | вальцьови́й | вальцьову́ | вальцьове́ | вальцьові́ |
| орудний | вальцьови́м | вальцьово́ю | вальцьови́м | вальцьови́ми |
| місцевий | на/у вальцьово́му, вальцьові́м | на/у вальцьові́й | на/у вальцьово́му, вальцьові́м | на/у вальцьови́х |
| [техн.] | ||||