| | |
| вандрува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (мандрувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вандрува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вандру́ймо |
| 2 особа | вандру́й | вандру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вандрува́тиму | вандрува́тимемо, вандрува́тимем |
| 2 особа | вандрува́тимеш | вандрува́тимете |
| 3 особа | вандрува́тиме | вандрува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вандру́ю | вандру́ємо, вандру́єм |
| 2 особа | вандру́єш | вандру́єте |
| 3 особа | вандру́є | вандру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вандру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вандрува́в | вандрува́ли |
| жін. р. | вандрува́ла |
| сер. р. | вандрува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вандрува́вши |
