| | |
| вв’я́зуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (втручатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вв’я́зуватися, вв’я́зуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вв’я́зуймося, вв’я́зуймось |
| 2 особа | вв’я́зуйся, вв’я́зуйсь | вв’я́зуйтеся, вв’я́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вв’я́зуватимуся, вв’я́зуватимусь | вв’я́зуватимемося, вв’я́зуватимемось, вв’я́зуватимемся |
| 2 особа | вв’я́зуватимешся | вв’я́зуватиметеся, вв’я́зуватиметесь |
| 3 особа | вв’я́зуватиметься | вв’я́зуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вв’я́зуюся, вв’я́зуюсь | вв’я́зуємося, вв’я́зуємось, вв’я́зуємся |
| 2 особа | вв’я́зуєшся | вв’я́зуєтеся, вв’я́зуєтесь |
| 3 особа | вв’я́зується | вв’я́зуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вв’я́зуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вв’я́зувався, вв’я́зувавсь | вв’я́зувалися, вв’я́зувались |
| жін. р. | вв’я́зувалася, вв’я́зувалась |
| сер. р. | вв’я́зувалося, вв’я́зувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вв’я́зувавшись |
