| | |
| ввільня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ввільня́тися, ввільня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ввільня́ймося, ввільня́ймось |
| 2 особа | ввільня́йся, ввільня́йсь | ввільня́йтеся, ввільня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ввільня́тимуся, ввільня́тимусь | ввільня́тимемося, ввільня́тимемось, ввільня́тимемся |
| 2 особа | ввільня́тимешся | ввільня́тиметеся, ввільня́тиметесь |
| 3 особа | ввільня́тиметься | ввільня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ввільня́юся, ввільня́юсь | ввільня́ємося, ввільня́ємось, ввільня́ємся |
| 2 особа | ввільня́єшся | ввільня́єтеся, ввільня́єтесь |
| 3 особа | ввільня́ється | ввільня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ввільня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ввільня́вся, ввільня́всь | ввільня́лися, ввільня́лись |
| жін. р. | ввільня́лася, ввільня́лась |
| сер. р. | ввільня́лося, ввільня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ввільня́вшись |
