| вдави́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (втиснути що-небудь у щось) | ||
| Інфінітив | вдави́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вдаві́мо, вдаві́м | |
| 2 особа | вдави́ | вдаві́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вдавлю́ | вда́вимо, вда́вим |
| 2 особа | вда́виш | вда́вите |
| 3 особа | вда́вить | вда́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вдави́в | вдави́ли |
| жін.р. | вдави́ла | |
| сер.р. | вдави́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вда́влений | ||
| Безособова форма | ||
| вда́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| вдави́вши | ||