| ве́дений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ве́дений | ве́дена | ве́дене | ве́дені |
| родовий | ве́деного | ве́деної | ве́деного | ве́дених |
| давальний | ве́деному | ве́деній | ве́деному | ве́деним |
| знахідний | ве́дений, ве́деного | ве́дену | ве́дене | ве́дені, ве́дених |
| орудний | ве́деним | ве́деною | ве́деним | ве́деними |
| місцевий | на/у ве́деному, ве́денім | на/у ве́деній | на/у ве́деному, ве́денім | на/у ве́дених |