| верблю́дячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | верблю́дячий | верблю́дяча | верблю́дяче | верблю́дячі |
| родовий | верблю́дячого | верблю́дячої | верблю́дячого | верблю́дячих |
| давальний | верблю́дячому | верблю́дячій | верблю́дячому | верблю́дячим |
| знахідний | верблю́дячий, верблю́дячого | верблю́дячу | верблю́дяче | верблю́дячі, верблю́дячих |
| орудний | верблю́дячим | верблю́дячою | верблю́дячим | верблю́дячими |
| місцевий | на/у верблю́дячому, верблю́дячім | на/у верблю́дячій | на/у верблю́дячому, верблю́дячім | на/у верблю́дячих |