| абіоге́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | абіоге́нний | абіоге́нна | абіоге́нне | абіоге́нні |
| родовий | абіоге́нного | абіоге́нної | абіоге́нного | абіоге́нних |
| давальний | абіоге́нному | абіоге́нній | абіоге́нному | абіоге́нним |
| знахідний | абіоге́нний, абіоге́нного | абіоге́нну | абіоге́нне | абіоге́нні, абіоге́нних |
| орудний | абіоге́нним | абіоге́нною | абіоге́нним | абіоге́нними |
| місцевий | на/в абіоге́нному, абіоге́ннім | на/в абіоге́нній | на/в абіоге́нному, абіоге́ннім | на/в абіоге́нних |