| вжи́тий1 – дієприкметник | ||||
| (від: вжи”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вжи́тий | вжи́та | вжи́те | вжи́ті |
| родовий | вжи́того | вжи́тої | вжи́того | вжи́тих |
| давальний | вжи́тому | вжи́тій | вжи́тому | вжи́тим |
| знахідний | вжи́тий | вжи́ту | вжи́те | вжи́ті |
| орудний | вжи́тим | вжи́тою | вжи́тим | вжи́тими |
| місцевий | на/у вжи́тому, вжи́тім | на/у вжи́тій | на/у вжи́тому, вжи́тім | на/у вжи́тих |