| виві́дуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | виві́дуватися, виві́дуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | виві́дуймося, виві́дуймось | |
| 2 особа | виві́дуйся, виві́дуйсь | виві́дуйтеся, виві́дуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | виві́дуватимуся, виві́дуватимусь | виві́дуватимемося, виві́дуватимемось, виві́дуватимемся |
| 2 особа | виві́дуватимешся | виві́дуватиметеся, виві́дуватиметесь |
| 3 особа | виві́дуватиметься | виві́дуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | виві́дуюся, виві́дуюсь | виві́дуємося, виві́дуємось, виві́дуємся |
| 2 особа | виві́дуєшся | виві́дуєтеся, виві́дуєтесь |
| 3 особа | виві́дується | виві́дуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| виві́дуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | виві́дувався, виві́дувавсь | виві́дувалися, виві́дувались |
| жін. р. | виві́дувалася, виві́дувалась | |
| сер. р. | виві́дувалося, виві́дувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| виві́дувавшись | ||