| | |
| виволікти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | виволікти́ся, виволікти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | виволочі́мося, виволочі́мось, виволочі́мся |
| 2 особа | виволочи́ся, виволочи́сь | виволочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виволочу́ся, виволочу́сь | виволочемо́ся, виволочемо́сь, виволоче́мся |
| 2 особа | виволоче́шся | виволочете́ся, виволочете́сь |
| 3 особа | виволоче́ться | виволочу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | виволо́кся, виволі́кся | виволокли́ся, виволокли́сь, виволікли́ся, виволікли́сь |
| жін.р. | виволокла́ся, виволокла́сь, виволікла́ся, виволікла́сь |
| сер.р. | виволокло́ся, виволокло́сь, виволікло́ся, виволікло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| виволо́кшись, виволі́кшись |
