| | |
| викаблу́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | викаблу́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | викаблу́чуймо |
| 2 особа | викаблу́чуй | викаблу́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | викаблу́чуватиму | викаблу́чуватимемо, викаблу́чуватимем |
| 2 особа | викаблу́чуватимеш | викаблу́чуватимете |
| 3 особа | викаблу́чуватиме | викаблу́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | викаблу́чую | викаблу́чуємо, викаблу́чуєм |
| 2 особа | викаблу́чуєш | викаблу́чуєте |
| 3 особа | викаблу́чує | викаблу́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| викаблу́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | викаблу́чував | викаблу́чували |
| жін. р. | викаблу́чувала |
| сер. р. | викаблу́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| викаблу́чувавши |
