| вика́зувач – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | вика́зувач | вика́зувачі |
| родовий | вика́зувача | вика́зувачів |
| давальний | вика́зувачеві, вика́зувачу | вика́зувачам |
| знахідний | вика́зувача | вика́зувачів |
| орудний | вика́зувачем | вика́зувачами |
| місцевий | на/у вика́зувачеві, вика́зувачу, вика́зувачі | на/у вика́зувачах |
| кличний | вика́зувачу | вика́зувачі |
| [розм.] |