| | |
| вика́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вика́чуватися, вика́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вика́чуймося, вика́чуймось |
| 2 особа | вика́чуйся, вика́чуйсь | вика́чуйтеся, вика́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вика́чуватимуся, вика́чуватимусь | вика́чуватимемося, вика́чуватимемось, вика́чуватимемся |
| 2 особа | вика́чуватимешся | вика́чуватиметеся, вика́чуватиметесь |
| 3 особа | вика́чуватиметься | вика́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вика́чуюся, вика́чуюсь | вика́чуємося, вика́чуємось, вика́чуємся |
| 2 особа | вика́чуєшся | вика́чуєтеся, вика́чуєтесь |
| 3 особа | вика́чується | вика́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вика́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вика́чувався, вика́чувавсь | вика́чувалися, вика́чувались |
| жін. р. | вика́чувалася, вика́чувалась |
| сер. р. | вика́чувалося, вика́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вика́чувавшись |
