| | |
| ви́кинутися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́кинутися, ви́кинутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́киньмося, ви́киньмось |
| 2 особа | ви́кинься | ви́киньтеся, ви́киньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́кинуся, ви́кинусь | ви́кинемося, ви́кинемось, ви́кинемся |
| 2 особа | ви́кинешся | ви́кинетеся, ви́кинетесь |
| 3 особа | ви́кинеться | ви́кинуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́кинувся, ви́кинувсь | ви́кинулися, ви́кинулись |
| жін.р. | ви́кинулася, ви́кинулась |
| сер.р. | ви́кинулося, ви́кинулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́кинувшись |
