| | |
| ви́купатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (від: купа”ти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́купатися, ви́купатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́купаймося, ви́купаймось |
| 2 особа | ви́купайся, ви́купайсь | ви́купайтеся, ви́купайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́купаюся, ви́купаюсь | ви́купаємося, ви́купаємось, ви́купаємся |
| 2 особа | ви́купаєшся | ви́купаєтеся, ви́купаєтесь |
| 3 особа | ви́купається | ви́купаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́купався, ви́купавсь | ви́купалися, ви́купались |
| жін.р. | ви́купалася, ви́купалась |
| сер.р. | ви́купалося, ви́купалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́купавшись |
