| вилисі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вилисі́лий | вилисі́ла | вилисі́ле | вилисі́лі |
| родовий | вилисі́лого | вилисі́лої | вилисі́лого | вилисі́лих |
| давальний | вилисі́лому | вилисі́лій | вилисі́лому | вилисі́лим |
| знахідний | вилисі́лий, вилисі́лого | вилисі́лу | вилисі́ле | вилисі́лі, вилисі́лих |
| орудний | вилисі́лим | вилисі́лою | вилисі́лим | вилисі́лими |
| місцевий | на/у вилисі́лому, вилисі́лім | на/у вилисі́лій | на/у вилисі́лому, вилисі́лім | на/у вилисі́лих |