| ви́лупитися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (вийти з яйця; з’явитися) | ||
| Інфінітив | ви́лупитися, ви́лупитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ви́лупиться | ви́лупляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́лупився, ви́лупивсь | ви́лупилися, ви́лупились |
| жін.р. | ви́лупилася, ви́лупилась | |
| сер.р. | ви́лупилося, ви́лупилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́лупившись | ||