| ви́найнятий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́найнятий | ви́найнята | ви́найняте | ви́найняті |
| родовий | ви́найнятого | ви́найнятої | ви́найнятого | ви́найнятих |
| давальний | ви́найнятому | ви́найнятій | ви́найнятому | ви́найнятим |
| знахідний | ви́найнятий, ви́найнятого | ви́найняту | ви́найняте | ви́найняті, ви́найнятих |
| орудний | ви́найнятим | ви́найнятою | ви́найнятим | ви́найнятими |
| місцевий | на/у ви́найнятому, ви́найнятім | на/у ви́найнятій | на/у ви́найнятому, ви́найнятім | на/у ви́найнятих |