| | |
| виокре́митися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | виокре́митися, виокре́митись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | виокре́ммося, виокре́ммось |
| 2 особа | виокре́мся | виокре́мтеся, виокре́мтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виокре́млюся, виокре́млюсь | виокре́мимося, виокре́мимось, виокре́мимся |
| 2 особа | виокре́мишся | виокре́митеся, виокре́митесь |
| 3 особа | виокре́миться | виокре́мляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | виокре́мився, виокре́мивсь | виокре́милися, виокре́мились |
| жін.р. | виокре́милася, виокре́милась |
| сер.р. | виокре́милося, виокре́милось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| виокре́мившись |
