| ви́питий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́питий | ви́пита | ви́пите | ви́питі |
| родовий | ви́питого | ви́питої | ви́питого | ви́питих |
| давальний | ви́питому | ви́питій | ви́питому | ви́питим |
| знахідний | ви́питий | ви́питу | ви́пите | ви́питі |
| орудний | ви́питим | ви́питою | ви́питим | ви́питими |
| місцевий | на/у ви́питому, ви́питім | на/у ви́питій | на/у ви́питому, ви́питім | на/у ви́питих |